Ірина Свистун, 
начальник Головного територіального управління юстиції у Сумській області

Головне управління юстиції в  Сумській області Ad impossibilia lex non cogit
Закон не вимагає неможливого
Роз'яснення

Запобігання проявам корупції


Щодо поняття «конфлікту інтересів» передбаченого новим Законом України «Про запобігання корупції»

Інформація щодо особливостей застосування антикорупційного законодавства в частині проведення спеціальної перевірки

Інформація щодо перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про активи

Інформація щодо отримання відомостей про юридичну особу з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення

Відповідальність за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень

Щодо  електронного декларування

Щодо етичної поведінки державного службовця

Методичні рекомендації щодо проведення спеціальної перевірки

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

Пам'ятка щодо повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування

Порядок отримання інформаційної довідки 



---------------------------------------------------------------------------------------------

Щодо поняття «конфлікту інтересів» передбаченого новим Законом України «Про запобігання корупції»

Новий Закон України «Про запобігання корупції» (далі Закон), що набрав чинності 26.04.2015 значно розширив розуміння поняття конфлікту інтересі. Даному питанню в новому Законі присвячено окремий розділ, що тримав назву «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів».

Насамперед слід звернути увагу, що новий Закон значно розширив зобов’язання осіб, які визначені цим Законом у разі виникнення конфлікту інтересі. У порівнянні зі старою редакцією Закону України «Про запобігання і протидію корупції», яка основними зобов’язаннями передбачала вжиття необхідних заходів щодо недопущення будь – якої можливості виникнення конфлікту інтересів, а також, у разі його виникнення невідкладно у письмовій формі повідомити безпосереднього керівника про наявність такого конфлікту, то нова редакція Закону, а саме стаття 28 доповнює такі зобов’язання новими пунктами:

- повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство з питань запобігання корупції чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

-  не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

-  вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Отже, аналізуючи дану статтю можна побачити що новим Законом встановлені строки повідомлення про наявність конфлікту інтересів.

Після отримання повідомлення керівником, про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів він приймає рішення щодо його врегулювання, про що повідомляє відповідну особу. У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов’язана звернутися за роз’ясненнями до територіального органу Національного агентства з питань запобігання корупції.

Стаття 29 Закону також чітко визначає ряд дій щодо врегулювання конфлікту інтересів, а саме:

-  усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;

- застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;

- обмеження доступу особи до певної інформації;

- перегляду обсягу службових повноважень особи;

-  переведення особи на іншу посаду;

-  звільнення особи.

Новий розділ присвячений питанню врегулювання конфлікту інтересів також встановлює обмеження щодо доступу до інформації якщо такий конфлікт інтересів пов’язаний з таким доступом та має постійний характер, а також передбачає можливість доручення роботи з відповідною інформацією іншому працівнику органу, підприємства, установи, організації. Також новий розділ Закону передбачає здійснення зовнішнього контролю якщо усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим та відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення.

Статтею 34 Закону чітко визначено послідовність дій щодо переведення чи звільнення особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у разі виникнення конфлікту інтересів, що є досить доцільним, так як попередня редакція Закону України «Про засади запобігання і протидію корупції» взагалі не надавала таких роз’яснень.

Стаття 36 Закону деталізує порядок передачі особами, визначеними цим Законом, належних їм корпоративних прав.

Отже, аналізуючи вищевказаний Закон, можна дійти висновку, що новоприйняті норми досить спростили процедуру врегулювання конфлікту інтересів та більш чітко та детально окреслили порядок його вирішення.

  

Відповідальність за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень

 

В залежності від характеру  корупційного діяння, законодавство встановлює різні види юридичної відповідальності за його вчинення. Відповідно до п. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), від 26.04.2015 за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень настає кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальность у встановленому законом порядку.

Ні Кримінальний кодекс України, ні закон не містять чіткої вказівки на вичерпний перелік злочинів, що вважаються корупційними кримінально-караними діяннями, на відміну від Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), що систематизував адміністративні корупційні діяння у одну главу - 13-А. Зазначеним Кодексом передбачені наступні склади адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією: порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами  діяльності (ст. 172-4); порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (ст. 172-5); порушення вимог фінансового контролю (ст. 172-6); порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 172-7); незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень (ст. 172-8); невжиття заходів щодо протидії корупції (ст. 172-9).

 Якщо самостійно тлумачити Кримінальний кодекс України, випливають такі обов’язкові ознаки кримінального корупційного правопорушення: наявність умислу, наявність діяння (дія або бездіяльність), спеціальний суб’єкт злочину (що передбачено в ст.4 Закону), наявність ознак корупції, передбачених п. 1 ст. 1 Закону.

Разом з тим законодавство не передбачає особливої цивільно-правової відповідальності за корупційні правопорушення, вона настає на загальних підставах. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Виходячи з цього, якщо посадова  (службова) особа юридичної особи публічного права внаслідок корупційних дій (наприклад, комерційного підкупу) заподіює шкоду інтересам певної особи і ця особа звертається з позовом про відшкодування шкоди, юридична особа повинна відшкодувати громадянинові цю шкоду в установленому законом порядку.

 Підставою для притягнення  до дисциплінарної відповідальності відповідно до п. 2     ст. 65 Закону є корупційне  правопорушення  або правопорушення,  пов’язане з  корупцією, якщо судом до винної особи не застосовано покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності,  підлягає притягненню  до дисциплінарної відповідальності

у встановленому законом порядку.

 

 

Щодо електронного декларування

 

Стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі Закон) визначає новий порядок подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Нововведення полягає в тому, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, зобов’язані подати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру шляхом заповнення на офіційному веб – сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за минулий рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.

Частина 4 статті 45 цього Закону вказує, що у випадку виявлення суб’єктом декларування помилок у поданій ним декларації Національне агентство з питань запобігання корупції за його письмовим зверненням надає можливість їх виправити протягом десяти календарних днів.

Частина 2 пункту  4 статті 45 Закону  говорить, що притягнення суб’єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або за подання у ній завідомо недостовірних відомостей не звільняє суб’єкта декларування від обов’язку подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.

Аналізуючи нові зміни законодавства можна зробити висновок, що така система декларування доходів є більш прозорою, простою та функціональною у використанні. До того ж, електронний порядок подання декларацій є більш зручним, так як, він заощадить час на друк бланку декларації та подання її до органу в якому працює особа. Тим більше, такі новели у законодавстві можна назвати прогресом, який наближує нас до країн ЄС де електронний документообіг не є новизною.

 

 

 

Щодо етичної поведінки державного службовця

 

В Законі України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі Закон) правилам етичної поведінки присвячений цілий розділ.

Стаття 38 Закону говорить, що особи, на яких поширюється дія цього Закону  під час виконання своїх службових повноважень зобов’язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими. Новий Розділ щодо правил етичної поведінки визначає певні принципи дотримання цих правил, які в себе включають політичну нейтральність, неупередженість, компетентність і ефективність, нерозголошення інформації, утримання від виконання незаконних рішень чи доручень. Що ж означають ці ключові поняття??

Стаття 40 Закону визначає, що політична неупередженість – це необхідність при виконанні своїх службових повноважень дотримуватися політичної нейтральності, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків.

Неупередженість відповідно до Закону – це необхідність осіб, на яких поширюється дія цього Закону, діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Стаття 42 Закону говорить про такі поняття як компетентність і ефективність. Ці поняття вказують на необхідність сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконувати службові повноваження та професійні обов’язки, рішення та доручення органів і осіб, яким вищезазначені особи є підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, не допускати зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності.

Поняття нерозголошення інформації визначається як необхідність не розголошувати і не використовувати в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала відома у зв’язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов’язків, крім випадків, встановлених законом.

Більш розширено трактується стаття 44 Закону утримання від виконання незаконних рішень чи доручень. Вона вказує на те, що особи визначені цим Законом зобов’язані:

- незважаючи на приватні інтереси, утримуватись від виконання рішень чи доручень керівництва, якщо вони суперечать закону;

- самостійно оцінювати правомірність наданих керівництвом рішень чи доручень та можливу шкоду, що буде завдана у разі виконання таких рішень чи доручень;

- у разі отримання для виконання рішення чи доручення, на їх думку незаконного або такими, що становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам, повинні негайно в письмовій формі повідомити про це керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому вони працюють.

Аналізуючи вищезазначене можна дійти висновку, що ці ключові тези визначені новим Законом дають розуміння державним службовцям про ті рамки за які особа, уповноважена на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування при виконанні своїх службових повноважень не має виходити. А просте дотримання цих правил дозволить дотримуватись чинного законодавства України, а також дасть можливість сміливо назвати себе державним службовцем.

 

 

12.01.2017


Рубрика «Роз'яснення»
Поняття конфлікту інтересів
КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ 
Суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що випливає на об’єктивність або неупередженість прийняття особою рішень чи вчинення дій під час виконання повноважень
             потенційний        реальний 
може потенційно виникнути суперечність                     суперечність відбувається в дійсності 
Що робити при виникненні конфлікту інтересів ? 
Безпосередній керівник, який володіє інформацією про реальний чи потенційний конфлікт інтересів підлеглого зобов’язаний: 
1) протягом двох робочих днів вжити заходів із врегулювання конфлікту                     інтересів; 
2) повідомити особу про прийняте рішення;
3) Національне агентство з питань запобігання корупції при одержанні від особи повідомлення про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів за 7 робочих днів роз’яснює , як його врегулювати. 
Варіанти заходів із врегулювання конфлікту інтересів:
1) Усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішень чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; 
2) Застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання чи участі в його прийнятті (у разі неможливості усунення особи, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень та за відсутності підстав переведення чи звільнення); 
3) Обмеження доступу особи до певної інформації (у випадку, якщо конфлікт інтересів пов'язаний з доступом та має постійний характер, а також є можливість продовження належного виконання повноважень за умов обмеження доступу і можливості роботи з відповідною інформацією іншому працівнику); 
4) перегляд обсягу службових повноважень особи  (у разі, якщо конфлікт інтересів має постійний характер та за можливості продовження виконання завдань за умов перегляду на наділення відповідними повноваженнями іншого працівника); 
5) переведення особи на іншу посаду (у разі, якщо конфлікт інтересів у діяльності особи має постійний характер і не може бути врегульований шляхом усунення особи від виконання завдання шляхом обмеження доступу до інформації, перегляду повноважень, позбавлення приватного інтересу та за наявності підходящої вакантної посади);
6) звільнення особи (якщо конфлікт інтересів має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, в тому числі через відсутність згоди особи на переведення або на позбавлення приватного інтересу).
Наслідки порушення правил врегулювання конфлікту інтересів: 
1) порушення особою вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів  є підставою для її притягнення до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності в порядку, визначеному законодавством;
2) нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) в умовах конфлікту інтересів можуть бути скасовані або визнані незаконними в судовому порядку;
3) правочин, укладений в умовах конфлікту інтересів, може бути визнаний недійсним.
Головний спеціаліст з питань запобігання 
та виявлення корупції головного 
територіального управління  юстиції                                                                  М.В.Рибалка


 

Пам'ятка щодо повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування

У відповідності до вимог частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції.

Під суттєвою зміною у майновому стані вважається отримання доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

У відповідності до Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600 гривень, тобто:
1600 грн.  х  50 ПМ = 80 000 грн.

Національне агентство з питань запобігання корупції акцентує увагу на тому, що до доходів, які необхідно вказати у повідомленні, відносяться:

- заробітна плата (грошове забезпечення), отримана як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Під заробітною платою розуміється основна заробітна плата, а також будь які заохочувальні та компенсаційні виплати, які надаються особі у зв’язку з відносинами трудового найму;

- гонорари;

- дохід від зайняття підприємницькою діяльністю або незалежною професійною діяльністю;

- дохід від надання майна в оренду;

- дивіденди;

- проценти;

- роялті;

- страхові виплати;

- благодійна допомога;

- пенсія;

- спадщина;

- подарунки та інші доходи.

Національне агентство з питань запобігання корупції в своєму Рішенні № 3 від 10.06.2016 зазначає, що інформація про отримання доходу або придбання майна членом сім’ї суб’єкта декларування не повідомляється.

Суб’єкти декларування особисто письмово повідомляють Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна.

Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування подаються винятково в електронній формі, їх паперова копія не подається.

Також важливо пам’ятати, що на відмітну від декларацій виправлені повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування до Реєстру не подаються. Отже, підчас їх заповнення необхідно бути максимально зосередженим, або не допустити у ньому помилок, які в подальшому не можливо виправити.

Слід зауважити, що подання інформації про суттєві зміни в майновому стані не звільняє суб’єкта декларування від обов’язку подати декларацію та зазначити в ній відомості, передбачені статтею 46 Закону.

Так, у разі зміни у майновому стані, суб’єкт декларування повинен надіслати про це повідомлення в НАЗК шляхом подання відповідної електронної форми на веб-сайті Реєстру. Зазначена інформація повинна бути також відображена у наступній декларації цього суб’єкта декларування, що охоплює відповідний звітний період, наприклад, у наступній щорічній декларації, яка охоплює звітний рік.

Однак, слід звернути увагу на відмінність у порогах декларування, встановлених законодавством для відображення інформації в декларації та повідомленні про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування.

Так, у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані вказується інформація про отримання доходу або придбання майна на суму більше 50 прожиткових мінімумів. Цей поріг поширюється також на цінне рухоме майно, яке було придбано суб’єктом декларування.

Водночас, відповідно до пункту 3 частини першої статті 46 Закону, у декларації зазначається інформація про цінне рухоме майно (крім транспортних засобів), якщо його вартість перевищує 100 прожиткових мінімумів. Відповідно, у разі придбання цінного рухомого майна (крім транспортних засобів) вартістю більше 50 прожиткових мінімумів, але менше 100, інформація про придбання такого майна буде відображена в декларації лише в розділі «Видатки та правочини», оскільки поріг декларування в цьому розділі також становить 50 прожиткових мінімумів.

 

 

Головний спеціаліст з питань запобігання

та виявлення корупції головного

територіального управління юстиції                                                                 М.В.Рибалка

18.08.2017

 

Порядок отримання інформаційної довідки

Інформаційна довідка з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (далі - Реєстр) - це документ, який безоплатно надається головним територіальним управлінням юстиції протягом п’яти робочих днів, відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 28/20341 (далі - Положення), за зверненням фізичної особи (уповноваженої нею особи) на отримання відомостей про себе та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Реєстрі.

Пункт 3.5 Положення зазначає, що пошук у Реєстрі здійснюється за такою сукупністю відомостей - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності останнього), реєстраційний номер облікової картки платника податків, місце народження та число, місяць, рік народження. Отже, до письмового звернення мають бути додані власноруч завірені копії усіх сторінок паспорту та ідентифікаційного коду.

Інформаційна довідка з Реєстру видається на бланку Головного територіального управління юстиції у Сумській області за умови пред'явлення посвідчення особи особисто фізичній особі або уповноваженій нею особі та довіреності на представлення інтересів (для уповноваженої нею особи), про що робиться відповідний запис у журналі видачі інформаційних довідок.

Зразок ЗАЯВИ

 

 

 

Головний спеціаліст з питань запобігання

та виявлення корупції головного

територіального управління юстиції                                                                 М.В.Рибалка

11.10.2017

 

 

Україна, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28. Тел./факс (0542) 66-19-48, 66-19-36

© 2016 Головне територіальне управління юстиції у Сумській області
Розробка студії «Данкор Веб» Мапа сайту