Сайт працює у тестовому режимі

Що таке тимчасові заходи та коли вони застосовуються?

Відповідно до правила 39 Регламенту Суду палата чи, у разі потреби, її голова може – на прохання однієї зі сторін чи будь-якої особи, якої це стосується, або за власною ініціативою, – вказати сторонам на тимчасові заходи, які, на їхню думку, доцільно вжити в інтересах сторін чи в інтересах належного здійснення провадження у справі.

Тимчасові заходи застосовуються лише у виняткових випадках, зокрема, лише якщо Європейський суд з прав людини вважає, що заявник наражається на неминучий ризик серйозної та непоправної шкоди, якщо такий захід не буде застосовано.

Рішення щодо застосування тимчасових заходів виноситься без шкоди для подальшого рішення Суду щодо прийнятності справи та її суті.

Тимчасові заходи призначаються державі-відповідачу. Однак у деяких виключних випадках тимчасові заходи можуть бути призначені Судом і заявникові (так, у справах «Ilaşcu та інші проти Молдови та Росії» та «Савченко проти Росії» Суд запропонував заявникам припинити голодування). Також у разі міждержавних спорів рішення може бути призначене як для держави-відповідача, так і для держави-позивача (приклад – справа «Україна проти Росії» (№1).

У переважній більшості випадків тимчасові заходи стосуються призупинення екстрадиції або депортації, якщо у разі їх виконання існуватиме загроза життю заявника (стаття 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, далі – ЄКПЛ) або поганого поводження з ним (стаття 3 ЄКПЛ). У дуже виняткових випадках тимчасові заходи можуть стосуватися права на справедливий суд по статті 6 ЄКПЛ, і знову ж таки, в рамках депортації (видворення до країни, в якій на нього може чекати груба відмова у правосудді). Так само, і знову ж таки в рамках депортації, у дуже виняткових випадках тимчасові заходи можуть стосуватися права на повагу до приватного та сімейного життя за статтею 8 ЄКПЛ. Правило 39 може також застосовуватися у справах, що стосуються умов утримання під вартою, коли заявник потребує особливої медичної допомоги для лікування серйозних або навіть смертельних захворювань.

Тимчасові заходи не застосовуються Судом для попередження неминучої шкоди або втрати власності; попередження неминучого банкрутства або виконання військового обов’язку; отримання звільнення заявника з-під варти, який скаржиться на незаконність утримання під вартою; отримання звільнення заявника з-під варти для попередження загрози його здоров’ю та життю через його голодування, тощо.

Тимчасові заходи можуть бути призначені на всю тривалість провадження в Суді або на більш короткий строк. Рішення про застосування тимчасових заходів може бути припинене Судом в будь-який час.

Тимчасові заходи є обов’язковими для виконання відповідною державою. Невиконання нею правила 39 може привести Суд до висновку про порушення статті 34 ЄКПЛ (права на подачу індивідуальної заяви до Суду).